Концепція імовірнісної причинності
набула розвитку у зв'язку з розробкою теорії ймовірності та квантової механіки. Квантово-механічні процеси мають принципово-статистичні властивості, тому в межах спостережуваного нами світу імовірностно-статистичний характер квантово-механічних основ може вносити зрештою момент невизначеності в будь-які процеси. Неоднозначність поняття
причинності, необов'язковість реалізації
причини в наслідок можуть бути продемонстровані прикладом з ядерної фізики, де розподіл кожного окремого атома можна пояснити лише за допомогою теорії ймовірності. Вищесказане свідчить, що сувора причинність, тобто, обов'язкова реалізація причини - не єдина форма причинно-наслідкового зв'язку. Вона є сусідами з імовірнісною причинністю, і остання, мабуть, є домінуючою формою причинно-наслідкового зв'язку, як у всьому об'єктивному світі, так і в патології.
Под редакцией члена-корреспондента РАМН, профессора Д.Г. Заридзе
Канцерогенез.-М.: Научный мир,2000.-420 с.