Дерегуляция апоптозного процесса

Стало очевидным, что многие заболевания, включая аутоиммунитет и рак, могут быть вызваны дерегуляцией апоптозного процесса.

На протяжении многих лет было описано несколько типов гибели клеток, включая апоптоз, некроз, аутофагическую гибель клеток и лизосомную гибель клеток, которые классифицируются как запрограммированная гибель клеток, а также пироптоз, некроптоз и NETosis, которые классифицируются как воспалительная гибель клеток. Недавно было обнаружено несколько новых форм гибели клеток, а именно митоптоз, параптоз, иммуногенная клеточная гибель, энтоз, метуоз, партанато, ферроптоз, аутеоз, аутоз, алкалиптоз, оксиптоз, купроптоз и эребоз, и наше понимание гибель клеток.

Фото

https://cdn.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/blobs/a1f1/10474147/767d022bacdc/12276_2023_1078_Fig2_HTML.jpg

Фото

https://cdn.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/blobs/a1f1/10474147/19cb22456104/12276_2023_1078_Fig1_HTML.jpg

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9987678/

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9987678/

Пилок рослин та продукти. Схожість молекул-алергенів.

В період активного цвітіння, для зменшення алергічних проявів мінімізуємо вживання продуктів, молекули-алергенів яких схожі на пилок рослин.

Всього існує більше 60 видів дерев, трав і злакових, які викликають алергію на пилок. У більшості випадків алергія виникає на пилок 2-3 видів рослин. Загострення полінозу триває близько місяця, однак буває множинна сенсибілізація, коли загострення алергії триває майже весь період тепла.

В період березень- червень:

Береза:

Яблука, персик,слива,груша,вишня,абрикос.

Мигдаль, соя, арахіс, фундук.

Морква, селера, петрушка, кмин,кріп, коріандр,аніс.

В період червень-вересень:

Тимофіївка:

Амарантові, листя шпинату, буряка.

Апельсин.

В період липень- серпень:

Полинь :

Селера, морква, петрушка, кмин, кріп, каріандр,аніс.

Перець білий, перець чорний.

Часник, цибуля.

Гірчиця,цвітна капуста, білокачана капуста,брокколі.

В період серпень - вересень:

Амброзія :

Диня,кавун,кабачки,огірки,банан.

Теория вероятности

Концепція імовірнісної причинності

набула розвитку у зв'язку з розробкою теорії ймовірності та квантової механіки. Квантово-механічні процеси мають принципово-статистичні властивості, тому в межах спостережуваного нами світу імовірностно-статистичний характер квантово-механічних основ може вносити зрештою момент невизначеності в

будь-які процеси. Неоднозначність поняття

причинності, необов'язковість реалізації

причини в наслідок можуть бути продемонстровані прикладом з ядерної фізики, де розподіл кожного окремого атома можна пояснити лише за допомогою теорії ймовірності.

Концепция вероятностнои причинности получила развитие в связи с разработкой теории вероятности и квантовой механики. Квантовомеханические процессы обладают принципиально-статистическими свойствами, поэтому в пределах наблюдаемого нами мира вероятностно-статистический характер квантово-механических основ может вносить в конечном счете момент неопределен-ности в любые процессы. Неоднозначность понятия причинности, необязательность реализации причины в следствие могут быть продемонстрированы примером из ядерной физики, где деление каждого отдельного атома может быть объяснено только с помощью теории вероятности.

Вышесказанное говорит о том, что строгая причинность, т.е. обязательная реализация причины, не единственная форма причинно-следственной связи. Она соседствует с вероятностной причинностью, и последняя, по-видимому, является доминирующей формой причинно-следственной связи, как во всем объективном мире, так и в патологии.

КАНЦЕРОГЕНЕЗ. - М.: Научный мир. 2000, - 420 с. Под редакцией члена-корреспондента РАМН, профессора Д.Г. Заридзе